Річний план роботи школи як частина стратегії розвитку
Після розроблення стратегії розвитку школи перед директором постає важливе завдання – втілити її у життя. Заклад реалізує стратегію через систему планування, в основою якої — річний план роботи школи. Річний план дає змогу директорові ефективно організувати поточну діяльність закладу.
Річний план має бути для закладу робочим функціональним документом, у якому сплановано конкретні кроки для підвищення якості освітньої діяльності школи.
З чого розпочати роботу над річним планом
Кожен заклад самостійно обирає спосіб створення річного плану. Та оскільки річний план є комплексним документом, а його реалізація торкається всіх учасників освітнього процесу, до його розроблення варто долучити вчителів, учнів та їхніх батьків.
Робоча група спершу має проаналізувати виконання попереднього річного плану. Визначивши, що із запланованого вдалося виконати, а що ні, та які незаплановані завдання з’являлися, робоча група зможе ліпше спланувати наступний рік. При річному плануванні важливо враховувати результати самооцінювання закладу, щоб вдосконалити окремі напрями роботи школи.
Важливо під час аналізу минулорічного плану визначити, що завадило його виконати 100%. Наприклад, відсутність фахівців, які можуть виконати ті чи ті завдання, брак часу чи некоректне формулювання самих завдань, відсутність фінансування, на яке заклад розраховував. Такий аналіз дозволить робочій групі зрозуміти причини невиконання тих чи інших частин плану, а також запобігти цьому у майбутньому, передбачивши способи корекції.
Визначення цілей
Важливою частиною річного плану закладу є визначення цілей на навчальний рік та узгодження їх зі стратегічними цілями школи. Наприклад, якщо відповідні операційні цілі окреслено у стратегії розвитку на поточний навчальний рік, ці завдання можна дублювати у річному плані. Нагадаємо, операційні цілі визначають, як заклад буде досягати напрямів стратегічного розвитку та які кроки необхідно для цього зробити. Детальніше цілепокладання ми розглядали в матеріалі “Як розробити стратегію розвитку школи: план для директора”.
Структура річного плану
Кожен заклад має право на власний розсуд визначати структуру річного плану. Втім існують усталені практики, на які заклад може орієнтуватися.
Наприклад, структура річного плану може відтворювати структуру стратегії розвитку закладу. Такий підхід спростить підготовку плану та одночасно допоможе деталізувати поставлені у стратегії цілі та визначені завдання. Це і спрощує його підготовку, і відразу працює на деталізацію поставлених цілей та виконання завдань, які потрібні для досягнення очікуваного результату у перспективі розвитку закладу.
Другим варіантом структури плану можуть бути напрями внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти. У такому випадку в річному плані будуть враховані усі аспекти освітньої діяльності, представлені в етапах самооцінювання, яке школа має проводити щороку.
Наприклад, структура річного плану може мати такі блоки:
● освітнє середовище закладу освіти;
● система оцінювання здобувачів освіти;
● педагогічна діяльність працівників закладу освіти;
● управлінські процеси закладу освіти.
Третім варіантом структури може бути власний підхід до створення річного плану.
Важливо, щоб у будь-якому з варіантів структури річного плану документ містив:
• строки виконання;
• інформацію про відповідальних за реалізацію кожного завдання;
• форму узагальнення за результатами виконання (наказ, графік, розклад, аналітична записка, навчальний план тощо);
• відмітки про виконання.
Затвердження та комунікація річного плану
Схвалює річний план на своєму засіданні педагогічна рада.
Важливо пам’ятати, що після затвердження річний план має стати корисним і практичним робочим документом, а не залишитись черговою формальною частиною документообігу. Тому робота не має завершуватись на етапі затвердження річного плану. Необхідно його оприлюднити і пояснити всім учасникам освітнього процесу цілі та завдання, що мають бути виконані протягом року, здійснювати їх моніторинг, перегляд, доопрацювання.
Детальне річне планування роботи закладу та втілення цього плану в життя — це рух до досягнення поставлених у стратегії розвитку школи цілей та, як наслідок, — до покращення якості освітньої діяльності закладу.

Учні, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти у 2020-2021 навчальному році, звільняються від проходження державної підсумкової атестації. 13 квітня 2021 року відповідний закон № 5014 ухвалила Верховна Рада України.

Ініціатива покликана мінімізувати ризики захворювання на COVID-19 під час оцінювання результатів навчання учнів, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти. Також це уможливить отримання ними в установленому законодавством порядку документів про здобуття повної загальної середньої освіти.

Окрім того, законодавчими змінами передбачено, що учні, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти у 2020-2021 навчальному році, мають право пройти державну підсумкову атестацію, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання, за власним бажанням.

Ці законодавчі зміни також було підтримано Президентом України Володимиром Зеленським і визначено як невідкладні.

Водночас усі етапи зовнішнього незалежного оцінювання 2021 року відбудуться у заплановані терміни незалежно від рівня епідемічної небезпеки у регіонах:

пробне тестування – 24 квітня у Києві, Чернігівській та Миколаївській областях (у решті регіонів відбулось 10 квітня);

основна сесія ЗНО – з 21 травня до 15 червня;

додаткова сесія – з 26 червня до 16 липня.

За інформацією Українського центру оцінювання якості освіти, на ЗНО-2021 зареєстровано 389 710 осіб, які обрали 1 543 756 тестувань.

За статистичними показниками реєстрації, 42 580 осіб зареєструвалися для участі в ЗНО з усіх предметів лише з метою проходження ДПА (170 269 тестувань).

Усього учасниками ЗНО вказано на бажання отримати результат ЗНО лише для отримання оцінки за ДПА з 235 363 тестувань, що становить 15,24% від загальної кількості тестувань.

Учнів 4-х і 9-х класів звільнено від Державної підсумкової атестації в цьому навчальному році.

Про це йдеться в наказі МОН від 03.03.2021 №273, опублікованому на сайті міністерства.

Учням, звільненим від атестації, у документі про освіту робитимуть запис “звільнений(а)”.

Рішення ухвалено через погіршення ситуації з коронавірусом і установлення режиму надзвичайної ситуації відповідно до пункту 1 розпорядження Кабміну від 25 березня 2020 року №338-р “Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації”, ідеться в повідомленні МОН.

Відповідно до позицій 32 та 33 розділу ІІ Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій, до надзвичайних ситуацій природного характеру віднесено: перевищення порогового рівня захворюваності людей на грип, гострі респіраторні вірусні захворювання удвічі і більше разів протягом періоду понад 2 тижні у двох та більше адміністративних районах області, містах або загалом у країні, інфекційні захворювання людей невиявленої етіології.

Також у міністерстві зазначають, що пункт 6 розділу IV Порядку проведення ДПА передбачає, що здобувачі освіти, які проживають у зоні надзвичайної ситуації природного та техногенного походження, звільняються від атестації за рішенням МОН або місцевих органів управління освітою.

Нагадаємо, з 26 лютого до червоної карантинної зони віднесли Івано-Франківську область, з 1 березня – Чернівецьку область, з 3 березня – Житомирську, з 8 березня – Закарпатську області. Також проиепідемічні заходи посилили у Львові, а в Києві та Вінниці учні на дочасних канікулах.